Хміль шишки 250 г

Загальний опис

Хміль звичайний (лат. Humulus lupulus)  – це багаторічна трав'яниста рослина з родини шовковицевих. Вона має довге витке стебло (3–6 м), покрите шорсткими волосками. Листя супротивне, з загостреними краями, темно-зеленого кольору, з жовтуватими залозками на нижній поверхні. Рослина є дводомною: чоловічі суцвіття утворюють волоті, а жіночі – головчасті колоски («шишки»). Цвіте з червня до серпня, плоди дозрівають у вересні.

Поширення

Зустрічається по всій території України на вологих місцях: узліссях, берегах річок та серед чагарників. Також хміль культивується у спеціалізованих господарствах, переважно на півночі України.

Заготівля і зберігання

Лікарською сировиною є жіночі суцвіття – «шишки» (Strobuli Humuli lupuli) та лупулін (Lupulinum) – жовтий порошок, що міститься на внутрішній поверхні лусочок «шишок». Заготовлюють сировину у серпні, коли вона набуває зеленаво-жовтого забарвлення. «Шишки» сушать у затінку, зберігають у сухих прохолодних приміщеннях.

Хімічний склад

«Шишки» хмелю містять ефірну олію (0,2–1,7%), гіркі речовини (гумулон, лупулон), органічні кислоти (валеріанова, ізовалеріанова), холін, аспарагін, флавоноїди та фітоестрогени. Лупулін містить ефірну олію (1–3%), смолисті речовини (50–70%), дитерпен когумулон, алкалоїдоподібні сполуки з легким наркотичним ефектом.

Фармакологічні властивості

Хміль звичайний має заспокійливу, сечогінну, протизапальну, болетамувальну, капілярозміцнюючу, антибактеріальну та естрогенну дію. Препарати з хмелю застосовують при безсонні, нервовому виснаженні, клімактеричних розладах, гіперменореї, пієлонефриті, циститі, простатиті, подагрі, ревматизмі, хворобах печінки та селезінки. Також хміль покращує травлення, зміцнює волосяні цибулини та сприяє загоєнню ран.

Від яких хвороб лікує

Безсоння, нервові розлади, клімактеричні порушення, вегетосудинна дистонія, хвороби нирок і сечовивідних шляхів, простатит, жовтяниця, виразки, екземи, грибкові захворювання, випадіння волосся.

Лікарські форми і інструкція з приготування

•             Настій «шишок» (2 ст. л. сировини на 500 мл окропу, настояти 2 години) – по ½ склянки 4 рази на день до їди.

•             Настоянка «шишок» (40% спирт або горілка у співвідношенні 1:4) – по 5–7 крапель двічі на день до їди.

•             Лупулін – по 0,1–0,2 г 2–3 рази на день.

•             Мазь (1 частина подрібнених «шишок» на 4 частини жиру) – для лікування виразок, фурункулів, екзем, ревматизму.

•             Настій для компресів і обмивань (3 ч. л. сировини на 200 мл окропу, настояти до охолодження).

Протипоказання

Хміль належить до отруйних рослин, тому його слід застосовувати з обережністю. При передозуванні можливі головний біль, нудота, блювання, слабкість, біль у шлунку. Не рекомендується вживати хміль вагітним і годуючим жінкам, дітям до 12 років, особам з гіпотонією та при індивідуальній непереносимості.

Увага!

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.