Цикорій корінь порошок 500 г

Загальний опис

Цикорій дикий (Cichorium intybus), або петрові батоги, — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Має прямостояче, ребристе стебло висотою 30–120 см з розгалуженими прутовидними гілками. Корінь стрижневий, товстий, веретеноподібний, світло-бурий. Листки прикореневої розетки перисторозсічені, стеблові — ланцетні, з гострозубчастими краями. Квітки синього кольору, зібрані в кошики​.

Поширення

Росте по всій території України вздовж доріг, у канавах, на луках, полях, як бур’ян у посівах та засмічених місцях.

Заготівля і зберігання

Для медичних потреб використовують корені (Radix Cichorii intybi), які викопують восени, очищають від ґрунту, миють, розрізають і сушать на відкритому повітрі або в сушарках при температурі до 50°C. Сухі корені зберігають у сухих приміщеннях із доброю вентиляцією​.

Хімічний склад

Корені містять:

• інулін (до 60%),
• гіркий глікозид інтибін,
• флавоноїди,
• органічні кислоти,
• пектинові речовини,
• мікроелементи (залізо, калій, кальцій, магній)​.

Фармакологічні властивості

Має жовчогінну, гіпоглікемічну, сечогінну, спазмолітичну, протизапальну дію.

Від яких хвороб лікує

Гастрит, ентерит, коліт, холецистит, цукровий діабет, хвороби нирок, порушення обміну речовин, серцево-судинні захворювання​.

Лікарські форми і інструкція з приготування

1. Відвар: 1 ст. ложку подрібненого коріння залити 500 мл води, кип’ятити 10 хвилин, настояти 30 хвилин. Приймати по ½ склянки 4 рази на день до їжі.
2. Настій: 2 ст. ложки трави або 1 ст. ложку коріння залити 500 мл окропу, настояти 1 годину. Вживати по ½ склянки 3 рази на день.
3. Зовнішнє застосування: Настій (100–200 г сировини на 2–3 л окропу) використовують для ванн при шкірних захворюваннях​.

Протипоказання

Гіпотонія, жовчнокам’яна хвороба, індивідуальна непереносимість, виразкова хвороба шлунка.

Увага!

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.