Котовник (котяча м'ята) трава 1000 г

Загальний опис

Котяча м’ята справжня (Nepeta cataria), або котовник лимонний, — багаторічна трав’яниста рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, прямостояче, висотою 35–100 см. Листки супротивні, довгочерешкові, трикутно-яйцеподібні, з великозубчастими краями. Квітки неправильні, білуваті, зібрані в кільця, що формують густе циліндричне суцвіття. Плід складається з чотирьох горішків. Цвіте з червня по вересень.

Поширення

Росте по всій території України: на галявинах, схилах, узбіччях доріг, засмічених місцях, серед чагарників. У Криму зрідка вирощується як ефіроолійну рослину.

Заготівля і зберігання

Для лікарських потреб заготовляють траву під час цвітіння рослини. Сировину сушать у добре провітрюваних приміщеннях або під накриттям. Зберігають у сухих місцях.

Хімічний склад

Трава містить:

• ефірну олію (до 0,7%);
• дубильні й гіркі речовини;
• глікозиди;
• сапоніни;
• вітамін С.

Фармакологічні властивості

Настій трави котячої м’яти має жовчогінну, антимікробну дію. Посилює амплітуду серцевих скорочень, може сприяти прискоренню серцевого ритму. Використовується при неврозах серця, поганому апетиті, гастритах зі зниженою кислотністю, атонії кишечника із запорами, застійних явищах у жовчному міхурі, захворюваннях дихальних шляхів (кашель, бронхіт, задишка), істерії, депресивних станах, нерегулярних місячних, а також для «очищення» крові при фурункульозі. Зовнішньо застосовується при лікуванні гнійних процесів на шкірі.

Від яких хвороб лікує

Ефективна при неврозах серця, гастритах, атонії кишечника, захворюваннях дихальних шляхів, депресивних станах, нерегулярних місячних, фурункульозі, а також для лікування гнійних ран.

Лікарські форми і приготування

• Внутрішньо:
  • Настій трави: 2 ст. л. сировини залити 200 мл окропу, настоювати 2 години. Приймати по 1/2 склянки тричі на день.

Протипоказання

Не рекомендовано вагітним, людям із підвищеною чутливістю до компонентів рослини.

Увага!

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.