Подорожник лист 1000 г

Загальний опис

Подорожник великий (Plantago major) — багаторічна трав'яниста рослина родини подорожникових. Має прикореневу розетку великих, яйцеподібних або еліптичних листків з довгими черешками. Листя гладке або злегка опушене, з вираженими поздовжніми жилками​.

Поширення

Росте по всій території України на узбіччях доріг, луках, городах, у дворах та на смітниках​.

Заготівля і зберігання

Листя заготовляють у період цвітіння, сушать у тіні або в добре провітрюваних приміщеннях при температурі 40–50°C. Зберігають у щільно закритих контейнерах, термін придатності – 3 роки​.

Хімічний склад

Містить глікозид аукубін, флавоноїди (гомоплантагінін, плантагінін), дубильні речовини, пектинові сполуки, органічні кислоти, вітаміни C, K, каротин, сапоніни, алкалоїди​.

Фармакологічні властивості

Препарати подорожника мають протизапальні, бактерицидні, ранозагоювальні, кровоспинні, обволікаючі, відхаркувальні властивості. Вони стимулюють секрецію шлункового соку, покращують травлення, знижують рівень холестерину​.

Від яких хвороб лікує

Настої і відвари листя застосовують при гастритах, виразковій хворобі, бронхітах, кашлі, тонзилітах, стоматитах, шкірних захворюваннях (екзема, фурункули, рани), гіпертонії, анемії​.

Лікарські форми і інструкція з приготування

1. Настій: 1 столову ложку подрібненого листя залити 200 мл окропу, настояти 20 хвилин, процідити. Приймати по ½ склянки 2–3 рази на день.
2. Відвар: 10 г листя залити 250 мл води, кип’ятити 5 хвилин, настояти 30 хвилин, процідити. Вживати по 50 мл 3 рази на день.
3. Сік: свіжий сік листя приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день перед їжею.
4. Зовнішнє застосування: відвар використовують для полоскань, компресів при шкірних захворюваннях, ран, виразок​.

Протипоказання

Підвищена кислотність шлункового соку, виразкова хвороба у фазі загострення, тромбоз, гіперкоагуляція, індивідуальна непереносимість​.

Увага!

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.