Бузина чорна ягоди 500 г

Загальний опис

Бузина чорна (Sambucus nigra) — це гіллястий кущ або невелике дерево заввишки 3–6 м, що належить до родини жимолостевих. Гілки сіро-зелені, з жовтуватими сочевичками. Листки супротивні, непарноперисті, складаються з 5–7 видовжених, загострених листочків. Квіти кремово-білі, зібрані у великі щиткоподібні суцвіття. Плід — куляста чорно-фіолетова кістянка, що достигає в серпні-вересні​.

Поширення

Росте по всій території України в лісах, на узліссях, уздовж доріг, у садах та парках​.

Заготівля і зберігання

Плоди бузини збирають у серпні-вересні, коли вони стають чорними і соковитими. Їх сушать у сушарках або природним способом у тіні при добрій вентиляції. Зберігають у сухих провітрюваних місцях у полотняних мішках або скляних ємностях​.

Хімічний склад

Плоди бузини чорної містять:

• Вітаміни (С, А, групи В);
• Флавоноїди;
• Органічні кислоти;
• Дубильні речовини;
• Пектини;
• Антоціани​.

Фармакологічні властивості

Бузина чорна має протизапальну, потогінну, відхаркувальну, сечогінну та імуностимулюючу дію. Використовується для зміцнення імунітету, при застудах, кашлі та хворобах нирок​.

Від яких хвороб лікує

Плоди бузини допомагають при застудах, грипі, бронхіті, ревматизмі, запаленнях сечовивідних шляхів, закрепах, ослабленому імунітеті​.

Лікарські форми і інструкція з приготування

1. Настій: 1 ст. ложку сухих ягід залити 250 мл окропу, настояти 20 хвилин, процідити. Приймати по 50 мл 3 рази на день.
2. Відвар: 2 ст. ложки ягід залити 500 мл окропу, кип’ятити 5 хвилин, настояти 30 хвилин, процідити. Пити по 100 мл 2 рази на день.
3. Сироп: 1 кг свіжих ягід засипати 500 г цукру, настоювати 24 години, довести до кипіння, процідити. Приймати по 1 ст. ложці 2 рази на день​.

Протипоказання

Не рекомендується при вагітності, лактації, дітям до 12 років, при хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту та індивідуальній непереносності​.

Увага!

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.