Кульбаба корінь 1000 г

Загальний опис

Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale), або одуванчик, — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових. Має вертикальний, зовні червонувато-бурий, а всередині білий корінь, який угорі переходить у коротке розгалужене кореневище. Квіти жовті, зібрані в кошики, а стебла дудчасті, безлисті, висотою 10–40 см​.

Поширення

Росте по всій території України на луках, серед чагарників, уздовж доріг, на городах і в садах як бур’ян​.

Заготівля і зберігання

Корені кульбаби збирають восени, коли листя в’яне. Після очищення від ґрунту та миття сушать на сонці або в добре вентильованих приміщеннях. Штучне сушіння проводять при температурі 40–50°C. Термін придатності — 5 років​.

Хімічний склад

Коріння містить:

• гірку речовину тараксацин (до 10%),
• тритерпенові сполуки (тараксерол, тараксастерол, андростерол),
• стерини (β-ситостерин, стигмастерин),
• флавоноїди (космозіїн, лютеолін-7-глюкозид),
• інулін (до 24%),
• каучук (до 3%),
• жирну олію,
• слиз​.

Фармакологічні властивості

Має жовчогінну, сечогінну, відхаркувальну, спазмолітичну, апетитну та проносну дію.

Від яких хвороб лікує

Гепатохолецистити, холецистити, анацидні гастрити, хронічні запори, нирковокам’яна і жовчнокам’яна хвороби, порушення обміну речовин, фурункульоз, дерматити​.

Лікарські форми і інструкція з приготування

1. Настій: 10 г кореня залити 200 мл окропу, настояти 15 хвилин. Приймати по ⅓ склянки 3–4 рази на день за 15 хвилин до їди.
2. Відвар: 1 ст. ложку суміші кореня кульбаби та лопуха справжнього залити 250 мл води, кип’ятити 10 хвилин, настояти 20 хвилин. Вживати по ½ склянки 3 рази на день при екземі​.
3. Мазь: Порошок кореня змішати з медом у рівних пропорціях, застосовувати при екземі.

Протипоказання

Гіперацидний гастрит, виразкова хвороба шлунка, жовчнокам’яна хвороба у фазі загострення, індивідуальна непереносимість​.

Увага!

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.