Хвощ польовий трава порошок 1000 г

Загальний опис

Хвощ польовий або кінський хвіст (Equisetum arvense) — багаторічна трав'яниста рослина родини хвощевих, заввишки 15—40 см. Кореневище буро-чорне, розгалужене, має дрібні кулясті бульбочки. Стебла бувають двох типів: весняні (спороносні) і літні (безплідні). Весняні пагони рожево-бурі, членисті, соковиті, несуть на верхівках яйцевидно-циліндричні колоски зі спорангіями. Після висипання спор вони відмирають, а з'являються зелені безплідні стебла з численними ребрами та розгалуженими гілочками.

Поширення

Росте по всій території України як бур’ян, трапляється на полях, луках, лісосіках, у лісових розсадниках.

Заготівля і зберігання

Для лікарських потреб використовують траву хвоща, яку заготовляють у червні—серпні. Зрізують ножем або серпом, інколи скошуючи косою. Перед сушінням сировину перебирають, видаляючи домішки. Сушать у затінку на відкритому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні, розкладаючи тонким шаром. Готову сировину зберігають у сухих приміщеннях до 4 років.

Хімічний склад

Містить до 25% кремнієвої кислоти, флавоноїди (еквізетрин, лютеолін, кемпферол), сапоніни (еквізетонін), алкалоїди (сліди), дубильні та смолисті речовини, вітамін С (до 190 мг%), каротин, органічні кислоти (аконітова, щавлева, яблучна, лінолева).

Фармакологічні властивості та використання

Препарати хвоща польового мають виражену сечогінну, кровоспинну, протизапальну та ремінералізуючу дію. Використовуються при застійних явищах серцевого походження (серцева недостатність), захворюваннях сечовивідних шляхів (пієліт, цистит, уретрит), атеросклерозі, туберкульозі легень, сечокам'яній хворобі. Хвощ сприяє загоєнню туберкульозних вогнищ у легенях та нирках, знижує артеріальний тиск, зміцнює судини, допомагає при свинцевих отруєннях та дизентерії.

Від яких хвороб лікує

Серцева недостатність, атеросклероз, туберкульоз, набряки, сечокам’яна хвороба, запалення сечового міхура, гастрити, подагра, ревматизм, геморой, хвороби нирок, підвищений тиск, діабет (легкі форми), рани, фурункули, екзема, імпетиго, короста.

Лікарські форми і спосіб застосування

• Внутрішньо:
  • Відвар: 20 г трави на 200 мл окропу, пити по ½—⅓ склянки 2—3 рази на день після їди.
  • Рідкий екстракт: ½ ч. ложки 3—4 рази на день.
  • Свіжий сік: 1 ст. ложка 3 рази на день.
• Зовнішньо:
  • Настій: 2 ст. ложки трави на 400 мл окропу, настоювати ніч у термосі. Використовують для полоскань, примочок, компресів, спринцювань, сидячих ванн.
  • Ванни: 4 ст. ложки трави на 1 л води, кип’ятити 5 хв, додавати до ванни.

Протипоказання

Не можна вживати при нефритах, нефрозах, важких захворюваннях нирок. Тривале застосування може викликати подразнення нирок.

Увага!

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.