Полуниця лист 1000 г

Загальний опис

Полуниця (Fragaria × ananassa) — багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Листя трійчасте, з зазубреними краями, розташоване на довгих черешках, покритих дрібним опушенням. Використовується не лише в кулінарії, а й у народній медицині завдяки корисним властивостям.

Поширення

Полуниця широко культивується в усьому світі. В Україні її вирощують у садових господарствах та промислових плантаціях.

Заготівля і зберігання

Листя полуниці збирають на початку цвітіння. Зрізують усю надземну частину, потім обривають листя, розкладають тонким шаром і сушать у тіні або в сушарках при температурі 40–50°C. Зберігати потрібно у щільно закритій тарі. Термін придатності — 2 роки​.

Хімічний склад

Листя містить ефірну олію, гесперидин, рамнозу, глюкозу, бетаїн, каротин, а також ментол, який є складовою ефірної олії​.

Фармакологічні властивості

Препарати на основі листя полуниці мають спазмолітичні, знеболювальні та антисептичні властивості. Настій листя застосовують у народній медицині як заспокійливий, протисудомний, потогінний та сечогінний засіб, а також при застуді, нудоті, болях у шлунку, проносі. Місцево використовують при свербінні​.

Від яких хвороб лікує

Настої і відвари листя полуниці застосовуються при простудних захворюваннях, розладах травлення, гастриті, нудоті, головному болю, нервовому збудженні, спазмах, діареї, порушеннях апетиту.

Лікарські форми і інструкція з приготування

1. Настій: 1 столову ложку подрібненого листя залити 200 мл окропу, настоювати 20 хвилин, процідити. Приймати по ½–1 склянці 3 рази на день за 15 хвилин до їди.
2. Олія: 10%-ну настойку листя полуниці змішують у рівних кількостях із прованською або соняшниковою олією, випарюють спирт на водяній бані. Використовують для лікування ран і ерозій шийки матки​.

Протипоказання

Алергія на полуницю, вагітність, індивідуальна непереносимість, загострення виразкової хвороби шлунка, гіперацидний гастрит.

Увага!

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.